МЯУ-МЯУ мука Коряжма

Дело было так, выкрути дымку, собирай слюни, я расскажу, как я купил закладки и собирал пазл из кирпичей. В общем, флексю, нормально так, эта история. Значит, прям такая ситуация была, тусю с одним конопелем, правда, довольно недружелюбным типом. Ну, я думал, может что-нибудь он поможет раздобыть. Отметимся, шурупы сегодня в приоритете. Так вот, стояли мы на границе рождения ада, в том жутком подворотенческом переулке, где ночью света ни черта нет. И тут мне на ухо летит инфа про новый паль, который якобы у нас появился. А я бро, не мог пропустить такую возможность банкануть, понимаешь? Иду я туда, куда меня ведут мои ноги, на рынок, для меня это как священное место, где можно найти все, что душе угодно. Ну и беру контакты у одного уважаемого дядьки, он сам смотрите как шурупил. Он говорит, что есть доставка, но только для настоящих бро, которые не боятся оставаться без денег. А вот я и есть этот настоящий бро, который готов брать все на себя ради этой малявы. Так что позвонил, договорился о встрече, и вот я уже в его машине. Весь такой адреналин внутри, не могу разобрать, что эти серые кружки значат на его руке, но это уже не важно. Приезжаем на место, я даже не знаю, где мы, но мне пофиг, я сосредоточен на своей миссии. Показываю деньги, он показывает товар. И вот, в моих руках, единственное, что меня интересует. Чувствую я его запах, вибрирующий во мне. Это мой разрывающийся наркотикоментальный мир. Возвращаюсь домой, никого не обращаю внимания, только мечтаю о том, как я соберу этот пазл из кирпичей. Да, это будет настоящий вызов для меня, но я не сдаюсь, потому что я бро, и у меня все получится. Так что начинаю свою работу, часы пролетают, я в состоянии флексовой самозабвенности. Какая-то музыка играет в фоне, вот и нашего шедевра первый кирпичик готов. Подхожу, кладу его на пол, а он как живой ложится рядом с другими. Они прекрасно сочетаются, словно рождены друг для друга. Дни и ночи идут, а я все флексю, собирая эту настоящую мозаику из своих красивых и страшных кирпичей. Каждый раз, когда я кладу новый кусочек, я вижу, как замыкаются его эффекты на предыдущие. Это как магия, бро, только ты и твое творение. Но все хорошее кончается, вот уже последний кирпичик, и я смотрю на этот полный смыслов шедевр, который создал своими руками. Я закладывал и закладывал, но теперь у меня больше нет запаса. Может, оно и к лучшему, потому что все, что у меня осталось, это эти гребаные наркотикоменты. И вот он, финал. Я смотрю на свою работу, на пазл из кирпичей, который собирал с таким трудом и самозабвением. Я понимаю, что все это было не только о наркотиках, но и о самом процессе творчества. О том, как я мог создать нечто прекрасное, даже в самых темных моментах своей жизни. Так что, бро, если ты когда-нибудь захочешь собрать свой пазл из кирпичей, просто знай – все возможно, даже в самых безумных ситуациях. Лишь бы не потерять себя на этом пути и не огорчить своих бро, которые всегда рядом. Вот такая история, пальцем в небо, концентрируйся на своих целях и всегда ищи себя внутри. Конец. PS: Братишка, ни в коем случае не поддавайся на искушение наркотиков. Будь сильным и умей проявить свою индивидуальность без опасных веществ.

Але, покажусь я вам шо теж тут мала! Короче, одного раза я вишла на улицю, пацани гудили, вони щось пахнулию, думаю - це то, чого я так довго шукала! Мефедрон, друзі, закладка з неба! Ну і одразу запила, не думуючи, що буде далі.

Чекнула я циклодолить і вмазалася в цю хімію вже повністю. Вчасно я також запила окси - на всі головні! Але ганджубас мені також закидували, бо, як кажуть, з ним більше лайтовий цей кайф виходить.

Одного разу я вирішила дома побазарити трохи з башки. Відчула гарну вібрацію моєї карти та шматка наркотику. То було щось особливе, таке, що не побачите в звичайному житті. Відправилася на прогулянку виняти з себе всю цю непотрібну негативну енергію.

Вийшла зранку на вулицю, сонячна погода, птахи щебечуть, прохідці гуляють. І все це стало для мене карамельним сном. Залазила на вершечки дахів і нюхала мою закладку. Літала високо-високо, як пташка, і збирала позитивні моменти, щоб потім пригадати та знову на насолоджуватися.

А потім, трапилось щось незвичайне. Коли я була вже на піку від наркотику, я помітила, що роз\"їжені стрійки стали більш яскраві. Кольори були насичені, емоції були на вищому рівні. Я відчула, як моя сила почала розливатися моїм тілом, я була на напругу, але в той же час спокійна.

Цікаво, а якщо я попрошу цей наркотик закладку покинути мене трохи в спокої? Випила вухо, почала медитувати та візуалізувати собі, як всі негативні енергії покидають моє тіло. А потім почула, як щось в мені зазвучало. Моя душа почала співати! Ну, це було щось неймовірне! Я почала розуміти, що я можу мати вплив на своє життя, що я можу контролювати свої думки і емоції.

Так почалася моя магія. Я занурювалася в свій внутрішній світ, підказки надходили до мене з усіх кутків Всесвіту. Я вчителювалася учнями, для кожної проблеми знаходила своє рішення. І все це наркотик спровокував!

Порада	Або вибачення?
Постійно циклодолити?	Варто до речі - затягнуто. Ти багатий на запаси?
Запасіться оксами	Стійко триматися, хлопці. Якби вас затягнуло, буде вам важко одному.
Ганджубас підкорює тебе	Але пам\'ятайте, це всього лише легкий марихуана.

Зараз можу сказати зі впевненістю, що якщо ти вмієш контролювати себе та своє ставлення до наркотиків, то вони - лише інструменти. Інструменти, якими можна визначити свою долю та досягти всього, про що мрієш.

Та й взагалі цей весь процес добирається до завершення. Я почала відчувати, що меф не дає мені того, чого вимагаю від нього. Я стала більш розумною і зрозуміла, що це лише тимчасове задоволення. Від нього нічого не змінилося, але я почала бачити своє справжнє значення. Я зрозуміла, що моє щастя не може залежати від наркотиків.

Моє висновок такий: наркотики зайві , якщо ви вмієте працювати над собою та власним життям. Вони - лише інструменти, які можуть використовуватися на кожного з нас по-різному. Не лякайтесь експериментувати, але пам'ятайте, що відповідальність лежить на вас і вашому розумі.